Узагальнення практики з розгляду
справ про адміністративні правопорушення проти безпеки
дорожнього руху
за 2011 рік
Правопорушення на транспорті мають загальні родові ознаки злочинів і проступків і класифікуються, як і в інших галузях суспільної діяльності. Вони поділяються на кримінальні злочини, адміністративні проступки, цивільно-правові делікти, дисциплінарні проступки.
Усі види правопорушень на транспорті мають деякі спільні ознаки. Об’єктом цих правопорушень є суспільні відносини у сфері безпечної роботи транспорту або суспільна безпека. Суспільна безпека в якості об’єкта цих правопорушень означає сукупність відносин, що забезпечують охорону життя і здоров’я людей, матеріальних цінностей, навколишнього природного середовища, безаварійну роботу транспорту в цілому.
Наслідками таких правопорушень часто бувають аварії, катастрофи, нещасні випадки з людьми, що спричинюють шкідливі наслідки для здоров’я і майна людей, навколишнього природного середовища або викликають загрозу для них. Часто в результаті транспортних правопорушень не витримується графік руху транспортних засобів, затримка перевезення вантажів і пасажирів, дезорганізується робота транспортних підприємств.
Суспільна небезпека цих правопорушень має два аспекти: по-перше, виникає небезпека життю та здоров’ю людей; по-друге, спричиняється матеріальна шкода або виникає її загроза, і разом з цим, порушується безпечне функціонування самого транспорту.
Особливістю транспортних правопорушень є те, що шкода особі або майну завдається в основному при порушенні правил використання джерел підвищеної небезпеки, а також шляхом порушення правил безпеки. Це дає підстави виділити транспортні правопорушення у відокремлену самостійну групу. Як свідчить аналіз, всі транспортні правопорушення мають єдиний родовий об’єкт, багато загального в ознаках об’єктивної і суб’єктивної сторін, усі вони скоюються у певній сфері діяльності як результат взаємодії людини з транспортним засобом.
Верховна Рада України 5 квітня 2001 р. прийняла Закон № 2350-ІІІ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху" (далі — Закон). Згідно із вказаним Законом було змінено порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті, передбачені статтями 121, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 130, 132 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), які раніше розглядала Державна автомобільна інспекція (далі — ДАІ).
Відповідно до Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" за № 586-VI (586-17) від 24.09.2008 року, статтю 122-1 було виключено з КУпАП, а також слова та цифри "статтями 121, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 130, 132" замінено словами та цифрами "частинами третьою та шостою статті 121, частинами третьою та четвертою статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частиною третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, частиною другою статті 127-1, статтею 130", у результаті чого значно зменшилося навантаження на суддів, які вже не мали розглядати адміністративні справи про вчинення незначних правопорушень на транспорті.
Законом № 3163-VI від 17.03.2011 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування талона до посвідчення водія та вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", було внесено зміни у статтю 221 КУпАП. Зокрема, виключено з обов’язків суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною третьою статті 122 КУпАП, залишено лише частину четверту зазначеної статті.
За 2011 рік Марківським районним судом Луганської області розглянуто 144 справ про правопорушення, передбачені статтями КУпАП щодо порушень правил дорожнього руху, які підвідомчі суду, з винесенням постанов про накладення адміністративного стягнення на 115 осіб. Для належного оформлення судом було повернуто 1 матеріал.
З різних підстав закрито провадження у справах щодо 28 осіб. До закриття справ призводить, зокрема, недотримання при складенні протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженими посадовими особами ДАІ вимог ст. 38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення та несвоєчасне надсилання матеріалів до суду. У зв’язку із закінченням цих строків суд вимушено закрив провадження у справах щодо 3 осіб.
Кількість осіб, звільнених судом від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення з усним зауваженням (ст. 22 КУпАП), становить 20 осіб .
До адміністративної відповідальності судом за вказаний вище період притягнуто 115 осіб. Штраф накладено на 17 осіб, або на 14,8 % від кількості притягнутих до адміністративної відповідальності. Позбавлення спеціального права — 50 осіб, або 43,5 %, громадські роботи – 27 осіб, або 23,5 %, адміністративний арешт - 20 осіб, або 17,4 % від загальної кількості осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності.
Як свідчить судова практика, посадові особи ДАІ при оформленні та направленні до суду адміністративних матеріалів про недодержання водіями транспортних засобів правил дорожнього руху та експлуатації транспорту допускали порушення, які призводили до повернення цих матеріалів на дооформлення або до закриття справ.
Так, на дооформлення протягом 2011 року судом повернуто 1 адміністративний матеріал аналізованої категорії. Причиною повернення матеріалу було те, що посадові особи ДАІ не виконали належним чином вимоги ст. 256 КУпАП, а саме: вказано неправильне місце проживання правопорушника.
До основних недоліків, які призводили до закриття справ, належать несвоєчасне направлення до суду адміністративних матеріалів органами ДАІ, а також направлення всупереч вимогам ст. 221 КУпАП тих матеріалів, які йому не підвідомчі.
Наприклад, під час розгляду справи про притягнення гр. Глінки К.В. до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП було встановлено, що останній вчинив правопорушення 20.01.2011 року. Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи була винесена 22.01.2011 року, а адміністративний матеріал надійшов до суду після закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 257 КУпАП протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення, але в законі не зазначено, протягом якого строку. Це було причиною того, що матеріали надходили до суду після закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Частиною 2 ст. 38 КУпАП передбачено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Суд обґрунтовано закривав провадження у справах у разі закінчення строків, визначених у ст. 38 КУпАП, однак при цьому винні особи уникали відповідальності.
Слід зазначити, що керування транспортними засобами особами у стані сп’яніння, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, є небезпечним і досить поширеним правопорушенням, тому судом з урахуванням осіб правопорушників, застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами у відношенні 44 осіб, що складає 44,4%, арешт – 20 осіб, що складає 20,2%, громадські роботи – 27 осіб. 27,3%, штраф-8 особи, 8%.
Декілька справ про адміністративні правопорушення суд розглядав за відсутності осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, однак при цьому в матеріалах справ завжди були дані про повідомлення останніх про час судового розгляду, про що у постановах суду зазначалося.
.
Серед проблем, що виникають при застосуванні судом чинного законодавства під час розгляду справ аналізованої категорії, можна назвати неналежним чином оформлені працівниками ДАІ протоколи про адміністративні правопорушення. Так, досить часто ними не виконуються вимоги Інструкції з їх оформлення, зокрема, реквізити протоколу заповнюються нерозбірливим почерком, у деяких випадках незрозуміло якою мовою, у розділі відомостей про особу, яка вчинила правопорушення, не зазначаються дані про фактичне місце проживання особи на час вчинення правопорушення.
Наступною проблемою є систематична неявка деяких правопорушників до суду, які у такий спосіб намагаються уникнути адміністративної відповідальності за вчинене, що разом із неналежно оформленим протоколом про адміністративне правопорушення фактично унеможливлює виконання судом вимог ст. 280 КУпАП щодо встановлення під час розгляду справ всіх необхідних обставин, зокрема тих, що пом’якшують або обтяжують відповідальність особи, а також інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За 2011 рік в апеляційному порядку було оскаржено 2 постанови аналізованої категорії справ. Вказані постанови були змінені постановами апеляційного суду.
Наприклад постановою судді Марківського районного суду Луганської області від 24.02.2011 року Григоренко Д.С. було призначено адміністративне покарання за ст.. 130 ч.1 КК України у вигляді 40 годин громадських робіт. Однак вказана постанова змінена судом апеляційної інстанції, а до правопорушника застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, мотивуючи тим, що суд порушуючи вимоги ст.. 33 КУпАП не врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини що пом’якшують і обтяжують відповідальність, та правопорушник заслуговує більш суворого адміністративного покарання.
Результати проведеного узагальнення свідчать про дотримання у Марківському районному суді Луганської області вимог чинного законодавства під час розгляду адміністративних справ про деякі правопорушення на транспорті, а саме: ніхто з осіб, щодо яких надходили матеріали, не підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження у суді в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та в межах компетенції суду.
В.о.голови
Марківського районного суду Т.Г.Логвіненко
Вик: Щербак Н.О.
_03_03.png)
